50 років Андрію Шевченку: шлях із Двірківщини до «Золотого м'яча» і президентського крісла УАФ
29 вересня найтитулованіший український футболіст усіх часів відсвяткував піввіковий ювілей. Згадуємо, як хлопець із-під Києва став володарем «Золотого м'яча», Героєм України та президентом УАФ.

Андрій Шевченко залишається найяскравішим прізвищем в історії українського футболу. Спочатку він підкорив рідну країну, а згодом збудував вражаючу кар'єру у провідних клубах Європи.
29 вересня форвард відзначив 50-річчя. 24 Канал Спорт згадує головні етапи його життя, а ми переказуємо цю історію для наших читачів.
Дитячі роки майбутньої легенди
Майбутня зірка з'явилася на світ у селі Двірківщина на Київщині. Коли хлопчику виповнилося приблизно три роки, сім'я перебралася до столиці.
Там він став учнем 216-ї середньої школи, а у дев'ятирічному віці записався у футбольну секцію, де його наставником був Олександр Шпаков.
Спершу батьки не надто вірили в футбольне майбутнє сина. Однак тренеру вдалося переконати їх, а сам Андрій демонстрував на полі, що дорослі недооцінюють його здібності.
У 1990 році він у складі юнацької команди Динамо до 14 років здобув Кубок Іана Раша у Уельсі та став найрезультативнішим гравцем турніру. Легендарний нападник особисто вручив йому пару бутс як нагороду.
Пізніше кияни стали чемпіонами СРСР серед однолітків 1976 року народження, і команда вирушила на кілька закордонних турнірів.
Серед іншого хлопці зіграли на легендарному міланському «Сан-Сіро», який одразу вкрав серце юного Шевченка. Згодом він зізнавався, що закохався у це місто і мріяв туди повернутися.
Вперше опинившись в Мілані, ще в юному віці, я просто закохався в це місто. Пам'ятаю, потайки навіть залишив монету на полі стадіону Сан-Сіро, щоб одного разу сюди повернутися
Андрій Шевченко
Перші кроки в дорослому футболі
У дорослому футболі Шевченко дебютував у сезоні 1992/1993 за Динамо-2. Уже наступного сезону він з 12 забитими м'ячами очолив список бомбардирів основної команди Динамо, після чого отримав виклик до молодіжної збірної.
8 листопада 1994 року за наказом Йожефа Сабо форвард вперше вийшов на поле за першу команду киян — замінником у грі проти Шахтаря, яку динамівці виграли 3:1.
Незабаром Андрій закріпився в основі, створивши разом із Сергієм Ребровим смертоносний дует нападників. Під керівництвом Валерія Лобановського пара блискуче виступала, і в сезоні 1998/1999 команда дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів.
У тому розіграші Шевченко став найкращим бомбардиром турніру з 10 голами, тож перехід на новий рівень кар'єри здавався очевидним.

Варто згадати, що доля могла скластися інакше: Андрій Шевченко міг стати військовим офіцером, а не футболістом. Він не пройшов з першої спроби відбір до академії Динамо, і батько планував відправити його у військове училище.
Проте Шевченко вблагав батьків дати йому ще один рік, щоб довести здатність стати футболістом, і з другої спроби потрапив до академії Динамо.
Підкорення європейського футболу
Після такого сплеску форми Андрій опинився в центрі уваги топових європейських клубів. У боротьбі за нього переміг Мілан, який влітку 1999 року заплатив за трансфер 25 мільйонів доларів.
Того ж року український форвард посів третє місце в голосуванні за «Золотий м'яч», поступившись лише Рівалдо та Девіду Бекхему. Він одразу став ключовим гравцем італійського гранда і очолив бомбардирську гонку Серії А з 24 голами у 32 матчах.
Цікавий момент: під час перемовин про перехід Шевченка з київського Динамо в Мілан СБУ перехопила телефонні розмови, з яких стало відомо про план викрадення футболіста — тоді нападнику виділили охорону.
Такі результативні виступи знову вивели форварда в трійку претендентів на найпрестижнішу індивідуальну нагороду футболу. Але й цього разу його випередили двоє — Луїш Фігу та Зінедін Зідан.

Українець продовжував регулярно забивати і у сезоні 2002/2003 виграв Лігу чемпіонів. Наступного сезону додав до колекції Суперкубок УЄФА та титул чемпіона Італії, а врешті досяг найвищої точки кар'єри — здобув «Золотий м'яч-2004».
31 грудня 2004 року указом президента Леоніда Кучми Андрію Шевченку присвоєно звання «Герой України» — «за виняткові спортивні досягнення, визначний особистий внесок у розвиток українського футболу та піднесення авторитету України у світі».
Чи вживав Шевченко заборонені речовини
Кар'єру Андрія Шевченка в переломний момент врятував Йожеф Сабо — тоді ще молодий гравець потрапив у небезпечну компанію.
Сам Сабо розповідав про епізод, коли доля Шевченка могла піти зовсім іншим шляхом.
Одного разу на тренуванні Динамо підійшов до мене лікар і каже, що у Шевченка знову підвищений тиск. З'ясувалося, що Шевченко потрапив у погану компанію, покурював усю цю хр*нь
Йожеф Сабо
Окрім того, тренер бачив, як Шевченко на новенькому Мерседесі мчав у Конча-Заспі. Тоді Сабо звернувся до братів Суркісів з проханням втрутитися — і Андрій припинив спілкування з тією компанією.
Найпам'ятніший гол за збірну України
Майже 27 років тому Андрій Шевченко забив один з найзапам'ятовуваніших голів своєї кар'єри — у вирішальному матчі кваліфікації Євро-2000 проти збірної Росії.
Курйозний епізод із голкіпером Філімоновим назавжди залишився в пам'яті вболівальників: Шевченко навісив у штрафний майданчик, а російський воротар неочікувано заштовхав м'яч у власні ворота.
Матч завершився нічиєю 1:1, і збірна України пробилася у плей-оф відбору на Євро-2000. Втім, у продовженні шляху «синьо-жовті» поступилися Словенії за сумою двох матчів з рахунком 2:3.
Завершальний етап кар'єри
Форвард продовжував блищати в Мілані, а влітку 2006 року разом зі збірною України дійшов до історичного чвертьфіналу чемпіонату світу. Після цього турніру він покинув італійський клуб і перейшов до Челсі, який заплатив за нього 45 мільйонів євро.
В Англії кар'єра пішла на спад: Шевченко потрапив під шквал критики і за два сезони забив лише дев'ять голів в Англійській Прем'єр-лізі.
Намагаючись повернути форму, форвард вирушив в оренду назад до Мілана. Але 32-річному українцю не вдалося заграти на попередньому рівні, і влітку 2009 року він підписав контракт з рідним Динамо.
Цікаво, що поза футболом Шевченко захоплювався гольфом, а у 2011 році навіть здобув срібну медаль чемпіонату України з цього виду спорту.
Андрій став основою складу, носив капітанську пов'язку і провів у «біло-синіх» ще три сезони. Завершив ігрову кар'єру він ефектно — на домашньому Євро-2012, оформивши дубль у ворота збірної Швеції.
Чим займався після завершення кар'єри гравця
Повісивши бутси на цвях, Андрій Шевченко спробував сили в політиці. Він долучився до партії «Україна — Вперед!», яку очолювала Наталія Королевська.
Партія не набрала достатньо голосів і не потрапила до парламенту. Після цього легенда українського футболу повернулася до улюбленої справи, спробувавши себе в ролі тренера.
З 2016 по 2021 рік Андрій Шевченко очолював національну збірну України. Під його керівництвом команда показала одну з найкращих ігор в історії, дійшовши до чвертьфіналу Євро-2020.

Далі він спробував себе на клубному тренерському рівні, але без успіху. Восени 2021 року очолив Дженоа, і хоча дебютний матч команда виграла, згодом настала жахлива безвиграшна серія з 10 матчів, після чого українця звільнили.
Після тривалої паузи Шевченко повернувся у футбол, але вже не як тренер. З 25 січня 2024 року він обіймає посаду президента Української асоціації футболу.
Особисте життя Шевченка
Андрій Шевченко — однолюб і зразковий сім'янин. З 2000 року він перебуває у стосунках з американською моделлю Крістен Пазік.
Варто зазначити, що Шевченко товаришував із Джорджіо Армані, і саме італійський модельєр познайомив футболіста з майбутньою дружиною. Через чотири роки пара одружилася, а згодом у подружжя народилося четверо синів.
До речі, Андрій Шевченко є кумом Сільвіо Берлусконі: покійний прем'єр-міністр Італії хрестив старшого сина футболіста — Джордана.

Один із синів вирішив піти батьковим шляхом і теж обрав футбол. Крістіан виступає за юнацьку команду Вотфорда, а хоча народився в Лондоні, вирішив представляти саме збірну України.
Також відомо, що Андрій Шевченко з'являвся на екрані — він брав участь у зйомках італійських фільмів «Останній ультрас» та «Футбольний тренер 2».
Футбольна спадщина Андрія Шевченка
- Найкращий бомбардир в історії збірної України — 48 голів у 111 матчах
- Володар «Золотого м'яча-2004»
- Загалом здобув 16 трофеїв, серед яких титул переможця Ліги чемпіонів 2002/2003
- За даними Transfermarkt, на клубному рівні провів 704 матчі, забив 342 голи та віддав 99 результативних передач
Джерело: 24 Канал Спорт
