Від муляра до найкращого футболіста Європи: як Ігор Бєланов здобув "Золотий м'яч"

Ігор Бєланов — один із трьох українських футболістів, що вигравали "Золотий м'яч". У порівнянні з Олегом Блохіним чи Андрієм Шевченком про нього говорять рідше, хоча його роль у найгучніших перемогах вітчизняного футболу годі применшити.

25 вересня уславлений форвард відзначає 66-річчя. Редакція згадує його шлях від дворового футболу до нагороди найкращому гравцю Європи 1986 року.

Як починалася футбольна історія Бєланова

Майбутня легенда київського Динамо з'явилася на світ в Одесі, там і зробила перші кроки в футболі. Хлопець не мав фахового наставника — грати навчився просто на вулиці, серед однолітків.

Шлях до великого футболу спершу не склався: у дитячо-юнацькій школі Чорноморця йому відмовили, не побачивши потенціалу. Тому свої перші матчі юний Бєланов проводив у команді при місцевому ЖЕКу.

У підлітковому віці плани на футбольну кар'єру опинилися під загрозою. У 16 років хлопець втратив батька — той загинув у автокатастрофі, і це горе стало для нього важким випробуванням.

Аби підтримати сім'ю грошима, юнак пішов працювати на будівництво та здобув кваліфікацію муляра-монтажника третього розряду. Проте любов до футболу та природний талант зрештою взяли своє.

З якого клубу починалася кар'єра Бєланова

Дорогу у великий футбол Бєланов почав в одеському СКА, звідки перейшов у Чорноморець. Технічною майстерністю він не вирізнявся, зате мав неймовірну швидкість, яка й вирізняла його на полі.

Показники бігу на 30 метрів у нього були настільки вражаючими, що на той момент Бєланова можна було зарахувати до найшвидших футболістів планети.

Гра за одеський клуб привернула увагу київського Динамо. Уперше киянин запросили нападника до столиці ще 1983 року, проте тоді він відмовився й залишився в "моряках".

Рішення виявилося правильним: в Одесі він мав постійну ігрову практику й у сезоні 1984 року забив за клуб 14 голів. Взимку 1985 року надійшла пропозиція від Валерія Лобановського, і цього разу Бєланов не зміг відмовити легендарному тренеру.

Найяскравіший період кар'єри форварда

Мало хто вірив, що вихованець Чорноморця приживеться в Києві, але амбітний нападник швидко довів скептикам протилежне. Він закріпився в основі, а вже 1986 року отримав головну індивідуальну відзнаку європейського футболу — "Золотий м'яч".

Бєланов став важливою ланкою команди-зірки, яку зібрав Валерій Лобановський. Того сезону Динамо здобуло Кубок володарів кубків, а збірна СРСР дійшла до 1/8 фіналу чемпіонату світу, де програла Бельгії з рахунком 3:4.

Незважаючи на поразку, саме той матч став однією з вершин кар'єри одесита: він оформив хет-трик і став єдиним радянським футболістом, який забив три голи в одній грі фінальної стадії світової першості.

Такий вияв майстерності не міг залишитися непоміченим. Журналісти визнали динамівця найкращим гравцем континенту, віддавши йому 84 бали в голосуванні за "Золотий м'яч". Українець обійшов англійця Гаррі Лінекера (62 бали) та іспанця Еміліо Бутрагеньйо (59 балів).

Навесні 2025 року Ігор Бєланов разом із Олегом Блохіним та Андрієм Шевченком узяв участь у турі Україною, присвяченому "Золотим м'ячам" видатних футболістів.

Куди Бєланов перейшов після Динамо

1989 року Ігор Бєланов вирішив спробувати себе за кордоном і опинився в Боруссії Менхенгладбах, яка тоді прагнула повернутися до числа найсильніших клубів Німеччини.

Дебют українця вийшов яскравим, проте ключовим гравцем команди він так і не став. Пізніше стосунки з головним тренером зіпсувалися, і влітку 1994 року Бєланова продали до Айнтрахта Брауншвейг, який виступав у другій Бундеслізі.

У цьому клубі форвард провів три з половиною сезони, після чого повернувся в Україну. Завершив кар'єру він 1997 року в маріупольському Металурзі.

Спортивний спадок Ігоря Бєланова

• Володар "Золотого м'яча".
• Переможець Кубка володарів кубків.
• Двічі чемпіон СРСР та двічі володар Кубка СРСР.
• Срібний призер чемпіонату Європи-1988.
• За даними Transfermarkt, найбільше матчів провів за Динамо — 158, у яких забив 52 голи та віддав 15 асистів.
• За спортивні заслуги нагороджений Орденом "За заслуги" I ступеня у 2016 році та Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у 2020 році.